Відкриваємо двері дітям — соціально-культурний проект

Олександра Жумайлова-Дмитрівська
Народилась у 1975 р. в м.Київ. Навчалась в Державній Художній середній школі ім. Т.Шевченка, на відділенні живопису; Національній Академії Образотворчого Мистецтва та Архітектури, на театральному вiддiленні живописного факультету. Стажувалась в Гранадському Унiверситетi, на факультеті Мистецтв. Учасник чисельних виставок в Україні та закордоном (Іспанія, Росія, Швейцарія).

Система, Рiд, 2014
"Система" — це серiя конструкцiй, наповнених яйцями, якi символiзують iнкубатор i вiдсутнiсть iндивiдуального пiдходу до кожної дитини. Поруч з лотками ми бачимо гнiздо, звите з любов'ю i турботою, в якому лежать кiлька яєць. Яйце, як символ нового життя, потенцiалу та енергiї, прихованої в кожнiй дитинi. Контраст, вiзуалiзований в данiй iнсталяцiї, дає глядачевi можливiсть вiдчути i зрозумiти шкоду системи iнтернату i ще раз задуматися про привiлеї сiмейного, родового виховання.

Аліна Півненко (Scissorhands)
Представниця молодого поколiння сучасноl арт-сцени Алiна Пiвненко вiдома своїми роботами, створеними в технiцi колаж, в якiй працюе з 2008 року. Кожний свiй витвiр вона створюе протягом 300 годин, використовуючи тiльки дрiбно вирiзанi деталi з рiзних глянцевих журналiв.
Проект представленний у вигляді трьох портретів колажів відомих генієв сучасності.

Стів Джобс — один із засновників і голова ради директорів компанії Apple, головний виконуючий директор студії Pixar, після народження був відданий на усиновлення.

Пабло Пінеда — викладач, випускник університету за напрямом педагогічної психології, призер кінофестивалю в Сан-Себастьяні за кращу чоловічу роль, народився з синдромом Дауна.

Стівен Хокінг — засновник та керівник Центру теоретичної космології при Кембриджському університеті, один із основоположників квантової космології, з 20 років був хворий на захворювання, яке паралізувало все його тіло.

Катерина Бучацька
Молода художниця за недовгі роки на арт сцені встигла завоювати прихильність глядачів та арт-критиків. Працюючи з різними медіа, вона не тільки прийняла участь у таких вагомих культурних подіях, як Скульптурний салон та Кyiv Sculpture Project, але й була визнана нагородою Йоркширського скульптурного парку.

Неукорнені, 2014
В рамках проекту "Неукорненні" Катерина представила інсталяцію у вигляді живих рослин, що поміщенні у скляні колби без землі. Стерильна поверхня. Усе необхідне існування рослин. В таких умовах вони можуть виживати, але не мають ґрунта, щоб квітнути і розвиватася. На столі лежить сімейний альбом з пустими світлинамі.

Антон Логов
Стипендіат арт-центру "Я Галерея". Після низки соціально свідомих проектів, реалізованих здебільшого у співавторстві з іншими художниками, Антон Логов 2011 року презентував перший персональний проект під назвою "Адаптація", в якому повернувся до роботи в майстерні й теми авангарду. Того ж року художник взяв участь у проектах "Незалежні" й "Космічна Одіссея 2011" (Мистецький Арсенал) та проекті Doctrine-light в рамках Паралельної програми Венеціанської бієнале.

Тривала Подорож, 2014
Це розповідь про дитяче життя без стереотипів та рамок в прямому і переносному сенсах. Тільки візуально тут існують рами і двері, як привнесок соціальності і окресленої реальної абсурдності. Тексти на дзеркалах — тільки фікція — тимчасовий відбиток. Дитяча безпосередність, фантазія і жага до життя — це віра у безкінечну тривалу подорож до мрій.

Юрій Кручак
Художник, ініціатор artist-run space Відкритий простір (http://openplace.com.ua). Роботи Юрія Кручака у публічному просторі трансформують глядачів у акторів, створюючи спільноту, поведінка та взаємодія якої дають підґрунтя для інтерпретації та виявлення соціальних структур у міському середовищі.

Проект "Вільне Крило"
2014, Україна, Трипілля
Проект "Вільне Крило" це спроба подолати замкнутість системи дитячого будинку — об'єднати дітей, що живуть в інтернаті з спільнотою людей, що живуть по сусідству. Проект мав два завдання, перше полягало в тому щоб спільно з дітьми, які живуть в інтернаті, створювати мистецтво: працювати над формою і змістом. Друге завдання, було в тому щоб, об'єднавшись разом вирішувати питання, як подолати сили земного тяжіння, заради втілення мрії?

Відео по проекту можно подивитися тут: http://goo.gl/AZTXsQ

Олександр Глядєлов
Олександр народився у Легницi, Польща, в 1956 р, в родинi офiцера Радянськоl Aрмil. 3 середини 80-х самостiйно навчався фотографil i в 1989 почав працювати як професiйний незалежний фотожурналiст. Фотографil Глядєлова використовують такi мiжнароднi органiзацil, як MSF, HRW, The Global Fund, UNAIDS, UNICEF.

Будете як діти… , 2001-2013
У рамках проекту була представлена серiя документальних фотографiй, зроблених в iнтернатних закладах та родинному колi. Вона продемонструвала значення вiльного вибору, свободи та люблячого оточення для формування дитячої особитостi з гiдною увагою до усiх iндивiдуальних рис, потреб та прагнень.

Олександр Курмаз
Фіналіст Премії ім. Казимира Малевича, резидент фонду "Ізоляція" в Донецьку та Artitude Kunstverein у Берліні. Мистецька діяльність Олександра Курмаза почалася з графіті. Поступово він покинув цю форму, але зберіг публічний простір у якості території своєї роботи та продовжив використовувати андеграундні стратегії загарбання публічного простору. У більшості своїх робіт він грається з позбавленням владних структур влади, використовуючи гумористичні та концептуальні інтервенції.

Модель для збирання, 2014
В рамках проекту Олександр працював над колажем, який виствітлює проблематику інституційних закладів в темі дітей, позбавлених сімейного виховання. Кожна його світлина присвячаена своєрідному факту, яке має дослідницьке підтверження.

Група GAZ
Творчий тандем GAZ останнім часом дуже яскраво зарекомендував себе в арт-просторі неординарними зухвалими перформансами. На досвіді відомого скульптора Олексія Золотарьова та його напарника Василія Грубляка вже чимало гучних сольних проектів, а також участь у групових виставок, серед яких "СВОЇ" та "Площа Свободи" в ЕрміловЦентрі, ArtKyivContemporary, BIRUCHIY Contemporary Art Project.

Невідповідність, 2014
В рамках проекту група представила ржаву колиску, з деревяними дошками на дні, як символ застарілої інтернатської системи, яка потребує змін і вдосконалення. До колиски прив’язані повітряні кульки, що спонукають людей долучитися до проблеми та своїми зусиллями "додати кульок" і зробити так, щоб колиска здійнялася в небо.

Микола Карабінович
Медіа-художник, філософ, музикант, автор інсталяцій. закінчив Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, філософський факультет. З 2008 року учасник численних групових виставок, фестивалів та проектів на території України та за її межами. Номінант премії молодих художників PinchukArtPrize 2015

Інсталяція
В рамках проекту автор створив інсталяцію про ізольованість дитини від суспільства в інтернаті. Закриті двері, чотири стіни, паркан по периметру закладу – це весь маленький світ, в якому живе дитина в інтернаті. Тут вона не знає про те, що там, за стінами інтернату, про те, що світ великий і різноманітний, про те, що в ньому

Микола Лукін
Художник, працює в різних техніках – живопис, графіка, об'єкти, інсталяції. Сюжети його робіт часто відтворюються за допомогою теми дитинства, оскільки образ дитини точно передає переживання самого художника, його відкритість світу і весь горизонт надій, його біль дорослішання, зіткнення в зовнішнім світом і саден від невідповідності очікувань реальності.

Археологія
В рамках виставки представлені дві роботи із серії «Археологія»: «Комендантська годину» і «Тектоніка», присвячені різним умовами, в яких протікає дитинство. Автор розповідає про те, як дитина стикається зі світом – не таким, як їй здавалося; коли дитина дізнається, що її можуть не любити, що в світі є зло і перші синці від зіткнення з дійсністю по-справжньому ранять, ця дійсність раніше видавалася притулком, а тепер вона вигнана з нього назавжди.

Альбіна Ялоза
Родом з Харкова, але живе і працює в Одесі. Альбіна закінчила Харківське Державне Художнє Училище за спеціальністю «живопис» та Харківську Державну Академію Дизайну і Мистецтв за спеціальністю «графіка». Із 2010 - член Спілки художників України.

Дитяче
Серія робіт «Дитяче» присвячена проблемі залежності дітей від дорослих. В ранньому дитинстві кожен з нас був повністю залежний від дорослих. Але часто трапляється так, що ця залежність зберігається надовго і діти вже фактично собі не належать. В інтернаті годі говорити про свободу волі та вибору, тут всі рішення за дитину приймають її вихователі. Тут немає місця індивідуальності та вільному вибору. І вільна особистість, не встигнувши народитися, гине в лещатах чужих рішень.

Соломія Блага
Випускниця Львівської національної академії мистецтв. Зараз навчається на сертифікатній програмі Українського католицького університету з іконопису. У своїх живописних творах автор намагається ділитися власними переживанням з глядачем. Сам процес створення твору проходить довгий період виношування ідеї, іноді навіть довший, ніж саме написання картини.

Відчужені
В рамках проекту автор представила картину, яка відображає тяжкий шлях усиновлення дитини в Україні. Без батьківської турботи однаково страждають як діти, які зростають у сиротинцях, так і дорослі, які прагнуть, але не можуть усиновити дитину. І батьки і діти почуваються відчуженими один від одного та від світу за міцними гратами інтернатної системи та нездоланної бюрократії.

Анастасія Тиха
Навчалась у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша і Львівській національній академії мистецтв. Співає в хорі і займається театральною діяльністю. Учасник всеукраїнських виставок-конкурсів для молодих дизайнерів. Джерело натхнення Насті у творчості – люди, що її оточують.

Потреба
Будь-яка дитина – це каркас для майбутньої скульптури, дротяна оболонка. Що з неї буде виліплено, залежить від сім’ї і від того, хто та що її оточуватиме протягом становлення, як особистості. Але у кожної дитини глибоко всередині, у серці всіх її поривань захована основна віковічна потреба мати батьків і сім’ю, які будуть її опорою, прихистком та наставниками у буремних перипетіях життя і допоможуть збудувати на каркасі міцну надбудову.

Вадим Канащук
Навчається у Львівській національній академії мистецтв на кафедрі образотворчого мистецтва і реставрації за напрям – сакральне мистецтво. Коло мистецьких уподобань молодого художника різноманітне – це портрети, пейзажі, натюрморти. Особливе місце в його творчості займає саме іконопис. Мистецьке кредо: «Картина живе тоді, коли на неї дивляться!».

Життя і сонечко
Дві картин. Одна з них – це образ Матері, як джерела турботи, продовження роду, опіки та тепла. Це Душа, яка з’являється у Світ, це іскра Життя, яка не хоче згасати. А її сяйво плекають материнські долоні як найсильніший оберіг для кожної дитини. Спокійне личко Сонця на другому полотні ніби алегорія солодкого сну дитини у теплих обіймах батьків. Це маленьке сонечко обігріває життя своїх батькам, воно здатне так багато дати тим, в кого народилося. Але, щоб гріти та світити йму потрібна материнська теплота, любов та турбота.

Наталія Раїник
Закінчила Українську академію друкарства і зараз навчається в Українському католицькому університеті. Розказати іншим можна лише те, що сам добре знаєш і тільки про те, чим дихаєш. Аби сфотографувати дитину потрібне ще більше занурення, потрібно стати дитиною. Наталя якраз і тою дитиною з фотоапаратом. Фото дітей – це не робота і не бізнес, це друге дихання, а може й перше. Набери повні легені повітря і затримай дихання, на хто довше – чуєте як б'ється серце?

Сиротинець
Обличчя дітей на фото найкраще розкажуть і покажуть історію їхнього життя. У їхніх очах та міміці можна побачити, що вони відчувають, про що переживають, як живеться їм в сиротинці, як вони мріють жити. Часом їх не потрібно ні про що питати, варто лиш уважно заглянути в очі ї заповітні мрії стають зрозумілі без зайвих слів.